Качка: Український бізнес краще підготовлений до стандартів ЄС, ніж сам вважає

Україна, за оцінкою уряду, уже пройшла більшу частину шляху до членства в Євросоюзі та входить у найінтенсивнішу фазу переговорів. Віцепрем’єр Тарас Качка вважає, що за найближчі два роки країна здатна завершити ключові зміни, а бізнес — адаптуватися швидше, ніж очікує.

Україна вже істотно просунулася на шляху до інтеграції з ЄС, і здатність українських компаній працювати за європейськими стандартами часто недооцінюється самими ж підприємцями. Про це заявив віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час Х форуму Deloitte «Диригенти змін», з виступу якого LIGA.net опублікувала ключові тези.

Урядовець згадав, що на початку незалежності теоретично існувала можливість рухатися до ЄС швидше — «в одному вагоні» з країнами Балтії, однак у реальності це було недосяжно через стан управління та складність перехідного періоду. На його думку, попри всі проблеми, за десятиліття Україна поступово збільшувала рівень інтеграції з Євросоюзом і врешті вийшла на етап, коли адаптація до європейських вимог стала системною.

За словами Качки, нині країна перебуває в ключовій, «кульмінаційній» частині переговорів про вступ. Водночас значна частина змін залишається непомітною для громадян, бо стосується насамперед бізнесу: це, зокрема, інтеграція в енергетиці, зміни в торгівлі та посилення контролю за безпечністю харчових продуктів. Він назвав такі процеси «невидимими безвізами» й підкреслив, що подібні трансформації тривають роками, але саме вони формують готовність країни до членства.

Віцепрем’єр наголосив, що найближчі 24 місяці мають стати періодом фінального ривка: потрібно ухвалити необхідні закони та завершити заплановані перетворення. На його оцінку, Україна має достатній рівень суспільної, інтелектуальної й політичної готовності, щоб пройти цей відрізок. Качка також вважає реалістичним сценарій, за якого у 2028 році Україна може завершити переговори й підписати угоду про умови вступу, а далі процес залежатиме від ратифікації.

Говорячи про бізнес, він навів приклад трансформації харчової галузі. Під час підписання угоди про вільну торгівлю з ЄС частина виробників, за його словами, не надавала цьому великого значення, орієнтуючись на російський ринок. Після 2014 року, коли Росія заблокувала торгівлю, ті самі компанії почали вимагати швидшого ухвалення законів про безпечність харчових продуктів, бо вже переорієнтовували контракти на ЄС. На думку Качки, твердження про «болісність» євроінтеграційних вимог часто пояснюється страхом змінювати внутрішні процеси та підвищувати стандарти, однак у ході переговорів ці побоювання зазвичай зникають. Натомість бізнес отримує доступ до більш платоспроможних ринків, а для багатьох галузей стає актуальним перегляд стратегій із розумінням власної конкурентоспроможності навіть за європейськими правилами.

Окремо він торкнувся теми верховенства права. Качка заявив, що в судовій і правоохоронній реформі країна вже пройшла «точку неповернення»: механізми добору суддів, за його оцінкою, працюють достатньо ефективно, а приклад НАБУ він назвав орієнтиром для оновлення інших інституцій. Він додав, що шлях реформ проходить і БЕБ, хоч процес і непростий, і в перспективі аналогічні підходи мають поширитися на весь сектор.

Говорячи про роль України в Євросоюзі, віцепрем’єр зазначив, що в аграрній сфері Україна, за його словами, не претендує на ті самі обсяги підтримки, які отримують фермери в окремих країнах ЄС, і не має на меті створювати їм загрозу. Він вважає, що українське сільське господарство може стати інструментом розвитку європейського агросектору, а завдання Києва та Брюсселя — правильно вписати це в спільну систему.

На переконання Качки, якщо архітектуру інтеграції буде вибудувано збалансовано, то після вступу України ЄС разом отримає сильніші позиції на глобальних ринках. Він також наголосив, що Україна має стати важливим елементом стратегій Євросоюзу та чинником посилення його «відкритої автономії», а не додатковим тягарем.