Проєкт меморандуму МВФ: податки для ФОП, енерготарифи та умови щодо антикорупції
Україна отримала проєкт меморандуму з МВФ для старту нової програми, де прописані ключові кроки й дедлайни. Нардеп Ярослав Железняк стверджує, що документ став відповіддю партнерів на популістичні рішення влади та управлінські помилки.
Україна отримала проєкт меморандуму з Міжнародним валютним фондом, необхідний для запуску нової програми співпраці. Його основні положення оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, запропоновані умови відображають реакцію міжнародних партнерів на дії уряду: після регулярних популістичних анонсів з’являються вимоги посилити податкову політику, а кадрові та управлінські рішення щодо держсектору призводять до додаткових умов щодо корпоративного управління та експертиз у справах НАБУ.
У проєкті передбачено 20 «маяків»: один постійний, чотири — у форматі prior actions (їх потрібно виконати для старту програми), ще 15 мають конкретні дедлайни, останній — наприкінці грудня 2026 року. Постійний маяк стосується державних банків: МВФ вимагає не спрямовувати бюджетні кошти на їхню докапіталізацію та передавати проблемні банки до Фонду держмайна.
Серед першочергових кроків один, за словами Железняка, уже виконано — ухвалено бюджет на 2026 рік. Інші prior actions включають податкові та регуляторні зміни. Зокрема, йдеться про оподаткування доходів з цифрових платформ (у матеріалі це названо «податком на OLX») і скасування пільгового розмитнення посилок вартістю до 150 євро. Окремий блок стосується ПДВ для ФОП: уряд має подати до Верховної Ради законопроєкт, який зробить обов’язковою реєстрацію ФОП-спрощенців платниками ПДВ з 1 січня 2027 року для тих, чий річний оборот перевищує 1 млн грн. Прийняття відповідного закону визначене іншим маяком із дедлайном до кінця березня 2026 року.
Також до prior actions віднесено ухвалення постанови з правилами для платників ПДВ у публічних закупівлях і реєстрацію законопроєкту зі змінами до Трудового кодексу. Решта вимог у меморандумі оформлені як структурні маяки з термінами виконання.
Найближчі дедлайни, за наведеним описом, припадають на лютий: до цього часу Україна має імплементувати вимоги міжнародних фінансових інститутів щодо відбору членів наглядових рад держбанків, затвердити план підготовки секторальних стратегій держінвестицій і призначити всіх членів Рахункової палати за результатами конкурсу.
До кінця березня меморандумом передбачено кілька кроків: призначення нового очільника митниці, ухвалення закону про обов’язкову реєстрацію ФОП-спрощенців платниками ПДВ, а також гарантування доступу до незалежної, надійної й оперативної експертизи у кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ.
На квітень заплановано публікацію технічного аналізу, який має кількісно оцінити витрати від чинних пільг і субсидій у сферах електроенергії, газу та тепла. Окремо має бути оприлюднений сценарій реформи для поступового повернення до ринкових тарифів із захистом вразливих споживачів.
До кінця червня перелік маяків розширюється. Уряд має змінити політику державної власності та закон «Про акціонерні товариства», аби у статутах держпідприємств рішення наглядових рад ухвалювалися простою більшістю голосів (крім затвердження стратегії розвитку) і щоб уникнути норм, які дозволяють вето або завищені кворуми. Також Кабмін повинен подати до парламенту правки до Податкового кодексу для приведення правил трансфертного ціноутворення до стандартів ОЕСР та ЄС, схвалити оновлену стратегію держбанків із врахуванням цілей приватизації та подати Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки. Серед інших пунктів — впровадження критичної системи нагляду за ризиками третіх сторін і нові нормативні акти НАЗК щодо ризик-орієнтованої перевірки декларацій із пріоритетом для посадовців у зонах підвищеного ризику.
До кінця грудня у списку завдань — підготовка дизайну централізованого дата-центру для податкової та митної служб, а також зміни до закону про НКЦПФР, щоб створити незалежну наглядову раду регулятора.
Окремо меморандум, за словами Железняка, передбачає перегляд підходів до спрощеної системи, аби зменшити можливості використання ФОП для прихованої зайнятості й уникнення податку на доходи. Для цього уряд має розробити й подати законопроєкт щодо зміни визначення «зайнятості» в Кодексі законів про працю відповідно до міжнародної практики — цей пункт він називає не маяком, а prior action. Додатково планується посилення контролю з боку Держпраці та застосування нових правил для протидії ухиленню від оподаткування доходів, пов’язаних із прихованими трудовими відносинами. Також у 2026 році уряд зобов’язується подати зміни до Податкового кодексу, щоб вивести з другої групи єдиного податку види діяльності з високим ризиком маскування трудових відносин (у тексті згадані ІТ-послуги, консалтинг у бухгалтерському обліку та аудиті, маркетинг тощо) і запровадити підвищені диференційовані ставки для таких видів діяльності в третій групі.
Пенсійна сфера, як зазначається, не містить «маяків», але включає зобов’язання уряду. Вони передбачають підготовку комплексної пенсійної реформи за підтримки МВФ і Світового банку з умовою, що через компенсаційні рішення вона не збільшить дефіцит у середньостроковій перспективі. Окремо уряд обіцяє не запроваджувати нові спеціальні пенсії чи привілеї, не ухвалювати законодавство, яке створює додаткові умовні зобов’язання без фінансового забезпечення, і не знижувати законодавчо встановлений пенсійний вік. У короткостроковому періоді передбачені кроки для обмеження додаткових виплат окремим категоріям пенсіонерів понад страхову частину та перехід до єдиного підходу щорічного підвищення пенсій через механізм індексації.
Також планується законопроєкт, який припинить практику прив’язки індексації окремих спеціальних пенсій до зростання зарплат.
У розділі про протидію корупції та економічним злочинам, за наведеним описом, МВФ окремо наголошує: прямим порушенням програми стануть будь-які зміни, що погіршують можливості або впливають на незалежність НАБУ, САП і ВАКС. Значну роль у боротьбі з податковим та митним шахрайством відводять БЕБ: критично важливою називають атестацію персоналу, передусім керівників підрозділів і територіальних управлінь та їхніх заступників. Також уряд має посилити ефективність БЕБ — збільшити бюджет і спростити доступ до необхідних економічних даних, зокрема від податкових і митних органів. Окремим пунктом зазначено використання інструментів системи протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму для виявлення ухилення від сплати податків та контрабанди у значних обсягах у координації з відповідними структурами.