Металургія України за п’ять років сплатила майже $6 млрд податків
Попри війну та економічні труднощі, металургійні підприємства залишаються важливим джерелом бюджетних надходжень. За п’ять років галузь перерахувала до бюджету мільярдні суми податків.
Українські металургійні компанії у 2021–2025 роках спрямували до державного та місцевих бюджетів 193 млрд грн податків і зборів, що еквівалентно приблизно $5,9 млрд. Лише у 2025 році чотири найбільші підприємства галузі перерахували 33,1 млрд грн — на 2,1% більше, ніж роком раніше.
Динаміка сплати податків серед великих виробників була різною. Комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» збільшив відрахування на 28% — до 8,5 млрд грн. Компанія «Інтерпайп» наростила платежі на 1%, до 5,6 млрд грн. Водночас група «Метінвест» скоротила податкові відрахування на 5% — до 18,7 млрд грн. Найбільше падіння зафіксовано на Дніпровському металургійному заводі, який зменшив сплату на 41,8%, до 290 млн грн.
Уповільнення темпів сплати податків пов’язують зі складною економічною ситуацією у галузі. Зокрема, 2025 рік став першим для «Метінвесту» без постачання коксівного вугілля з власного підприємства, а також зі скороченням виробництва у гірничому сегменті. Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат протягом року простоював через високі витрати на електроенергію та логістику.
Керівництво галузевих компаній наголошує, що попри воєнні виклики металургія залишається стратегічною для економіки. Вона забезпечує валютні надходження, підтримує регіони та наповнює бюджети різних рівнів.
У «АрселорМіттал Кривий Ріг» уточнили, що із загальної суми податків, сплачених у 2025 році, 2,6 млрд грн було спрямовано до місцевих бюджетів. Водночас підприємство зазначає, що енергетичні проблеми, високі тарифи на електроенергію та необхідність її імпорту негативно впливають на конкурентоспроможність продукції.
Минулого року став одним із найскладніших для сталевої індустрії. Хоча виробництво чавуну зросло на 11,2%, а металопрокату — на 4,8%, обсяги виплавки сталі скоротилися на 2,2% порівняно з 2024 роком. За оцінками аналітиків GMK Center, у нинішніх умовах війни галузь уже працює близько до максимально можливого рівня виробництва.
Серед ключових викликів для металургії залишаються дефіцит електроенергії, зростання імпорту коксівного вугілля, високі тарифи державних монополій, а також вплив механізму CBAM і низькі світові ціни на металопродукцію.
За прогнозами GMK Center, у 2026 році виробництво сталі в Україні може залишитися на рівні близько 7,2 млн тонн. Також очікується скорочення експорту залізної руди приблизно на 5% — до 29 млн тонн.