Мінімалка, відпустки, договори: які зміни закладено в проєкті Трудового кодексу

Мінекономіки підготувало проєкт Трудового кодексу, який має запрацювати через пів року після скасування воєнного стану. Кабмін схвалив документ 7 січня, але у Верховній Раді його ще не зареєстрували; чинний КЗпП планують скасувати.

Основні норми нового Трудового кодексу, розробленого Мінекономіки, мають набути чинності через шість місяців після завершення воєнного стану. Уряд ухвалив проєкт 7 січня, однак відповідного законопроєкту наразі немає в парламентському реєстрі. Якщо документ буде прийнятий, нинішній Кодекс законів про працю втратить чинність.

Заступниця міністра економіки Дарія Марчак зазначила, що над проєктом працювали понад два роки, проводячи консультації з бізнесом, профспілками та експертами. За її словами, документ має оновити правила для працівників і роботодавців, зробити їх більш передбачуваними, зменшити правову невизначеність і сприяти детінізації зайнятості.

Одна з ключових ідей — більша гнучкість трудових відносин. Проєкт передбачає дев’ять видів трудових договорів і можливість поєднувати їх залежно від потреб сторін. Серед форматів згадуються, зокрема, дистанційна та надомна робота, договори з нефіксованим робочим часом, учнівські договори та інші варіанти.

Окремий блок стосується цифровізації. Істотні умови праці мають бути зафіксовані в письмовому трудовому договорі, який дозволяється укладати також в електронній формі.

У частині соціальних гарантій у Мінекономіки акцентують на збільшенні мінімальної тривалості щорічної оплачуваної відпустки — з 24 до 28 днів. Також декларується розширення можливостей поєднувати роботу та батьківство: кожен із батьків зможе використати частину оплачуваної відпустки для догляду за дитиною.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що проєкт кодифікує ознаки трудових відносин — їх визначено вісім.

Мінімальну зарплату, як і зараз, встановлюватиме Верховна Рада. Проєкт пропонує прив’язати мінімальну зарплату до середньої по економіці за перше півріччя попереднього року: стартовий поріг — від 40%, далі частку підвищуватимуть до 42% і 44%, а згодом поступово доведуть до 50%. У прикладі, наведеному з посиланням на дані Держстату (листопад 2025 року), середня зарплата становила 27 тис. грн, мінімальна — 8 тис. грн (30%). За запропонованою формулою мінімальна мала б бути 10 800 грн.

Проєкт визначає святкові та неробочі дні: 1 січня, 8 березня, 1 травня, 8 травня, 28 червня, 15 липня, 24 серпня, 24–25 грудня, а також по два дні (неділя і понеділок) на Великдень і Трійцю.

Базова щорічна оплачувана відпустка — 28 днів за повний відпрацьований рік. Для педагогічних працівників передбачено 56 днів, для працівників до 18 років — 31 день. Окремо прописано відпустку для батька після народження дитини тривалістю 14 днів.

Працівники, які вважають, що зіткнулися з дискримінацією, мобінгом або харассментом, зможуть звертатися до роботодавця, у державні органи або до суду, виклавши обставини, які можуть свідчити про порушення. Обов’язок довести відсутність дискримінації, мобінгу чи харассменту проєкт покладає на роботодавця або обвинувачену особу.