НБУ закупив установку для переробки монет
У соцмережах покупку Нацбанком установки для знищення монет пов’язали з можливим перейменуванням «копійки» на «шаг». НБУ заявив, що це планова операційна потреба: накопичилися сотні тонн вилучених монет, які треба переробляти на брухт.
В Україні триває обговорення ідеї замінити назву розмінної монети «копійка» на «шаг», і противники ініціативи часто посилаються на ризик додаткових витрат для держави. Як аргумент у публічному просторі згадують закупівлю Національним банком обладнання, яке нібито призначене для масового знищення копійок після можливої зміни назви.
У Нацбанку у відповідь наголосили: перейменування розмінної монети не передбачає додаткових бюджетних витрат. Так само, за позицією регулятора, не плануються окремі виробничі або організаційно-технічні видатки з боку НБУ — роботи фінансуватимуться в межах уже закладених операційних витрат на виготовлення банкнот і монет та утилізацію готівки, що виводиться з обігу.
НБУ також уточнив, що після появи в обігу монет, номінованих у шагах, копійки не планують вилучати одразу. Монети «50 шагів» і «50 копійок» мають обертатися паралельно, а швидкого вилучення «50 копійок» і їх утилізації наразі не передбачено.
Щодо самої закупівлі регулятор підтвердив: він дійсно придбаває спеціалізоване обладнання Monea M60-Decoiner 600 для знищення монет, і цей процес стартував ще у 2024 році. Водночас у НБУ підкреслили, що покупка не пов’язана з ініціативою щодо «шагів», а належить до звичайної операційної діяльності.
Причина — накопичення великого обсягу монет, які поступово виводять з обігу. Із 2019 року в Україні вилучають розмінні монети номіналом 1, 2, 5 і 25 копійок, і за цей час їх зібралося близько 800 тонн. Монети продовжують надходити, адже строк їх вилучення продовжили до завершення воєнного стану та ще на 90 днів після цього.
Додатково до утилізації почали надходити й 10 копійок: їх поетапне вилучення стартувало з жовтня 2025 року. За минулий рік вивели з обігу 3,1 млн таких монет. У НБУ оцінюють, що з готівкового обігу може повернутися 5–6% 10-копійчаних монет — це близько 420 тонн. Разом із вже вилученими дрібними номіналами це формує щонайменше 1200 тонн монет, які потрібно переробити.
Щоб показати масштаб роботи, НБУ зазначає: у готівковому обігу все ще є приблизно 11,7 млрд монет, які мають поступово вилучити. Загалом це понад 28,5 тис. тонн металу.
Монети, які виводять з обігу, НБУ має утилізувати, переробляючи їх на металобрухт, а далі продавати його на спеціальних аукціонах. У 2025 році, за даними НБУ, дохід від продажу такого брухту становив 29,3 млн грн.
Нині знищення монет проводять на застарілому обладнанні Банкнотно-монетного двору НБУ з продуктивністю 100–185 кг на годину. За таких темпів утилізація вже накопичених монет тривала б понад дев’ять років. До того ж це обладнання має інше основне призначення — переробку технічних відходів виробництва грошових знаків.
Саме тому НБУ ще у 2024 році ініціював закупівлю сучаснішої установки. За оцінкою регулятора, вона дозволить приблизно вдвічі пришвидшити знищення накопичених монет і впоратися орієнтовно за чотири роки. Також у Нацбанку прогнозують, що протягом двох-трьох років можна отримати до 153 млн грн доходу від реалізації брухту, що, за їхніми словами, істотно перевищує витрати на придбання обладнання — 252 300 євро (або 12,6 млн грн).