Україна втрачає позиції на світовому ринку горіхів через кризу галузі
Експорт українського волоського горіха різко скоротився, а виробники втратили десятки мільйонів доларів прибутку. На галузь одночасно вплинули неврожай, хаотичний ринок, державне регулювання та посилення конкуренції.
Галузь волоського горіха, яка раніше залишалася прибутковим напрямком українського експорту, опинилася у складній ситуації. За підсумками 2025 року доходи від експорту горіхів скоротилися майже у десять разів — до 9,2 млн доларів. Для порівняння, у 2020–2024 роках середньорічна виручка перевищувала 92 млн доларів.
Фахівці пояснюють падіння експорту одразу кількома причинами. Однією з головних проблем став слабкий врожай через погодні аномалії. Додатково ситуацію погіршили цінові спекуляції, складні умови експорту та посилення конкуренції з боку США, Чилі та Китаю. Саме ці країни почали активніше постачати горіхи на європейський ринок, який традиційно був основним для України.
Особливістю українського ринку є те, що близько 90% волоського горіха виробляють домогосподарства. Переважно йдеться про дерева на присадибних ділянках або старі насадження. Така модель дозволяє мінімізувати витрати, однак робить ринок хаотичним і слабо стандартизованим.
Український волоський горіх має добру репутацію завдяки смаку та переважно низькому рівню хімічного навантаження. Водночас брак стандартизації, підтверджених сертифікатів і стабільних параметрів якості послаблює його позиції на зовнішніх ринках.
Промисловий сегмент горіхового бізнесу в Україні поки залишається обмеженим, адже закладання садів потребує великих вкладень і тривалого очікування прибутку. Саме тому на ринку досі небагато великих виробників та компаній, які займаються глибокою переробкою продукції.
Окремою проблемою стала робота перекупників. У сезоні 2025–2026 років вони масово скуповували горіхи у населення за завищеними цінами, розраховуючи на подальше подорожчання. Однак через конкуренцію з американським та чилійським горіхом європейські покупці відмовилися купувати українську продукцію за високими цінами. Через це експортери поставили закупівлі на паузу, а перекупники накопичили великі партії горіха, які вже не могли реалізувати за очікуваною ціною.
Додатковий удар по галузі завдало державне регулювання. Наприкінці 2024 року в Україні запровадили режим експортного забезпечення, який передбачає жорсткіші правила для експортерів та додатковий контроль походження продукції. Представники ринку вважають, що нові вимоги значно ускладнили експорт і зробили українських продавців менш конкурентними.
Ще одним викликом для українських виробників став Китай. Саме китайські компанії активно нарощують виробництво сортового горіха з високою врожайністю та зручністю для переробки. Крім того, Китай є основним постачальником обладнання для лущення та сортування горіхів, яким користуються українські підприємства.
Попри кризу, експерти вважають, що українська галузь має перспективи. Головними перевагами залишаються якість продукції та близькість до європейського ринку. Аналітики прогнозують, що поступово ринок зміщуватиметься від стихійного збору до промислового вирощування, особливо завдяки державним програмам підтримки садівництва.
Водночас фахівці наголошують: для відновлення позицій Україні потрібні стабільні правила роботи, розвиток промислових садів та більш професійний підхід до формування цін і експорту продукції.