ЄС шукає обхід блокування: Україні можуть надати 30 млрд євро поза спільним кредитом

ЄС шукає обхід блокування

У Брюсселі обговорюють альтернативний механізм фінансування України на випадок блокування великого пакета допомоги. Йдеться про двосторонні позики від окремих країн ЄС, які не потребують одностайного схвалення.

У Європейському Союзі розглядають можливість надання Україні близько 30 мільярдів євро через двосторонні кредити, якщо Угорщина та Словаччина й надалі блокуватимуть спільний кредит на 90 мільярдів євро. Ініціативу просувають країни Північної Європи та Балтії, повідомляє Politico.

Попри це, лідери ЄС планують обговорити ситуацію на саміті в Брюсселі наступного тижня. Вони спробують переконати прем’єрів Угорщини Віктора Орбана та Словаччини Роберта Фіцо підтримати загальний пакет, який має покрити більшу частину фінансових потреб України у війні до кінця 2027 року.

Якщо компромісу досягти не вдасться, альтернативний варіант передбачає надання коштів окремими державами. За словами дипломатів ЄС, це дозволить забезпечити Україну фінансуванням щонайменше на першу половину року. Оскільки такі позики оформлюватимуться напряму між країнами, вони не потребують погодження всіх членів ЄС.

Зокрема, Нідерланди вже заклали у бюджеті щорічну допомогу Україні на рівні 3,5 мільярда євро до 2029 року. Водночас спільний кредит ЄС може бути заблокований через необхідність одностайного схвалення відповідних рішень, попри попередні домовленості.

Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що ЄС знайде спосіб надати Україні фінансування незалежно від позиції окремих країн.

Ідея індивідуального фінансування вже обговорювалася раніше, але тоді її відхилили через ризик послаблення єдності ЄС. Тепер цей варіант знову розглядають як можливий вихід із ситуації.

Фінансовий стан України частково стабілізувався після рішення МВФ виділити 8,1 мільярда доларів, з яких 1,5 мільярда вже надійшли. За оцінками джерел, цих коштів вистачить до початку травня, хоча раніше прогнозувалося, що дефіцит може виникнути вже наприкінці березня.

Однією з причин загострення ситуації стала позиція Угорщини після пошкодження нафтопроводу «Дружба». Орбан звинуватив Україну у затягуванні ремонту та відмовився підтримати фінансовий пакет, а також заблокував новий пакет санкцій проти Росії. Його позиція частково пов’язана з внутрішньополітичною кампанією перед виборами.

Президент Володимир Зеленський заперечив політичні мотиви затримки ремонту, пояснивши це ризиками через обстріли. Водночас він не виключив відновлення транзиту після угорських виборів.

У Брюсселі припускають, що результати виборів можуть вплинути на позицію Будапешта. Опозиційний кандидат Петер Мадьяр вважається більш відкритим до компромісів, хоча також виступає проти військової підтримки України.

Словаччина, яка підтримала блокування разом з Угорщиною, демонструє ознаки пом’якшення позиції. Після переговорів із главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн прем’єр Роберт Фіцо заявив про спільне бачення щодо відновлення транзиту нафти.

У ЄС зазначають, що переговори зі Словаччиною просуваються, і її позиція може змінитися швидше, ніж угорська.