Формування цін на ліки в Україні

Формування цін на лікарські препарати в Україні: які чинники впливають на вартість

Пересічні українці досить часто стикаються з тим, що в різних аптеках ціни на той самий лікарський препарат суттєво відрізняються. Скажімо, в одній призначені пацієнту пігулки вартують 35, в другій — 65, а в третій усі 100 грн. Логічно, що споживач обурюється: як же так, це ж однакові ліки! Одразу виникає низка питань:

1. Хто встановлює ціни на життєво необхідні препарати?
2. Чи здійснює держава контроль за ціноутворенням?
3. Що впливає на вартість?
4. Звідки беруться настільки великі «ножиці» цін?

Експерти Емпоріуму вирішили розібратися в ситуації та допомогти нашим читачам отримати відповіді на поставлені запитання.

Довгий шлях від виробника до аптеки: як формується ціна ліків

Сумні результати дослідження, яке провела ВООЗ¹, свідчать:

• ⅘ українських домогосподарств постають перед труднощами, коли необхідно придбати ліки;
• трохи більше ніж ⅓ змушені взагалі відмовитися від лікування, або принаймні відкласти його «до кращих часів»;
• ⅗ сімей заощаджують на їжі, аби мати змогу купити потрібні препарати.

Чому ж, попри наявність реальних механізмів регулювання цін, українцям доводиться переплачувати за базові ліки? Щоб розв’язати це питання, наша команда проаналізувала процес ціноутворення в фармацевтичній галузі.

Отже, вартість блістера чи ампули формується в декілька етапів, і кожен з них додає до ціни певний відсоток. Далі ми ретельно розглянемо весь шлях препаратів від виробника до покупця.

Виробник

Виробляти лікарські препарати складно і дорого. У відпускну ціну готового продукту входять безпосередньо собівартість та націнка фармзаводу. Ось які витрати несе виробник:

• Research and Development — дослідження та розробка;
• клінічні випробування;
• отримання патенту;
• маркетингове просування;
• закупівля сировини;
• амортизаційні відрахування;
• зарплата працівникам.

Націнка починається від 10% та може досягати 1000%+ від собівартості, особливо на дешеві та ексклюзивні препарати. Однак ціна, по якій фармзавод відпускає оптовикам продукцію, становить лише близько 60% від остаточної вартості ліків в аптеці.

Імпорт

Якщо ліки виготовляються за кордоном, імпортер, крім відпускної ціни виробника, несе наступні витрати:

• мито й митне оформлення;
• ПДВ (щоправда, в деяких країнах можна зменшити ціну придбання за шляхом відшкодування аналогічного місцевого податку під час перетину кордону, наприклад, у випадку імпорту з країн ЄС);
• коливання курсу валют;
• логістика.

Якщо додати прибуток компанії-імпортера, то початкова вартість ліків зростає в середньому на 10%.

Держреєстрація та отримання ліцензії

Ці складники збільшують вартість препарату в середньому від 12 до 25%.

Державна реєстрація препарату

Дозвіл на використання конкретних ліків в Україні видає Державний експертний центр (ДЕЦ) після перевірки МОЗ. Предметом дослідження препарату є:

• якість;
• безпечність;
• ефективність;
• чіткість інструкції;
• біоеквівалентність, якщо це дженерик.

Якщо ліки нові, то зазвичай проводяться клінічні дослідження, аби вивчити вплив препарату на стан пацієнтів. Реєстраційне посвідчення діє 5 років, далі треба поновити його, проте за спрощеною процедурою. Вартість реєстрації коливається від $1500 до $30 000 — це залежить від новизни ліків, країни походження тощо. Заявку на реєстрацію можуть подавати виробник чи його офіційний представник — імпортер, дистриб'ютор тощо.

Ліцензування

Наявність ліцензії дозволяє юридичній особі виконувати певні дії з лікарськими засобами:

• виробляти;
• імпортувати;
• продавати гуртом або в роздріб. 

Ліцензуванням займається Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба). Регулятор проводить аудити дотримання галузевих стандартів — GMP (виробництво), GDP (опт), GPP (аптеки). Також держлікслужба перевіряє умови, в яких зберігаються та транспортуються ліки, плюс кваліфікацію співробітників заявника. Термін дії ліцензії не обмежується, проте держава має право проводити планові та позапланові перевірки. Компанії несуть витрати на підготовку документів та сплату ліцензійного збору.

Дистрибуція

Ця стадія передбачає збут лікарських препаратів за гуртовими цінами. У більшості випадків постачальники встановлюють націнку від 5 до 20%. На розмір маржі впливають:

• зберігання товару;
• логістичні витрати;
• обсяг закупівлі.

Зазвичай дистриб'ютори налагоджують співпрацю із мережами аптек та державними компаніями.

Аптека

Перед тим, як потрапити до кінцевого споживача, ціна в середньому збільшується ще на 15-35%, проте дешеві препарати додають у вартості 100% та більше. Аптеки несуть наступні витрати:

• оренда приміщення;
• більш тривале зберігання товарів, ніж на попередніх етапах;
• утилізація ліків, у яких збіг термін придатності;
• ризики роздрібної торгівлі — крадіжки, псування майна тощо.

Аби привабити покупців, чимало аптек встановлює мінімальні націнки на препарати підвищеного попиту, а на решту ліків — максимальні. Такі дії називаються перехресним субсидіюванням.

Приклад формування ціни на українському ринку

Для наочності в наступній таблиці ми представили процес формування ціни на ліки «від виробника до аптеки» на прикладі умовного препарату.

Державне регулювання

Усі препарати, що офіційно зареєстровані в Україні, вносяться до Державного реєстру лікарських засобів. На момент написання матеріалу в реєстрі були присутні майже 15 000 найменувань. Ще існує Національний перелік основних лікарських засобів — туди внесено біля 800 діючих речовин, які потрапили під визначення «критично значущі».

Станом на осінь 2025 року діють обмеження на ціни ліків. Головним регулятором виступає Кабінет Міністрів, однак згідно з законодавством певні повноваження делеговані місцевим органам влади. Попри це ринок є лише відносно контрольованим.

Обмеження до лютого 2025 року

Раніше ціни обмежувались лише на наступні ліки:

• закупівля яких відбувалась за бюджетні гроші;
• внесені та рекомендовані до включення до Нацпереліку основних лікарських засобів;
• ті, що підлягають реімбурсації.

Максимальна маржа для гуртового продажу становила 10%. Здебільшого такою ж була і максимальна роздрібна націнка. Проте для ліків, що підлягають реімбурсації, крім інсулінових препаратів, встановлювалось обмеження 15%. А лікарські засоби, внесені до Нацпереліку, можна було продавати на 10–25% дорожче, за виключенням придбаних за бюджетні кошти.

Що змінилось з лютого 2025 року

Обмеження поширилися ще й на приватний сектор. Ось які максимальні націнки стали дозволені:

• нарахована дистриб’ютором до відпускної ціни виробника — 8%;
• роздрібна на ліки з Нацпереліку й рецептурні препарати — від 10 до 25% залежно від закупівельної ціни упаковки;
• роздрібна на безрецептурні препарати — 35%.

З іншого боку, держава не регулює ціни на парафармацію, тобто на БАДи, косметичні та санітарно-гігієнічні засоби, дієтичні продукти тощо.

Програма реімбурсації «Доступні ліки»

В Україні діє програма повної або часткової компенсації вартості призначених ліків. Для її отримання необхідно:

1. Звернутися до сімейного лікаря, з яким укладена декларація, за електронним рецептом.
2. Відвідати аптеку, яка має договір із НСЗУ.
3. Якщо препарати в наявності, а умови придбання влаштовують, назвати 16-значний номер рецепта й 4-значний перевірчий код. 

Залишок або повна вартість ліків буде компенсована аптеці з держбюджету. Під програму підпадають 600+ препаратів, наприклад, для профілактики інсультів та інфарктів, лікування серцево-судинних хвороб, нецукрового й цукрового діабету І та ІІ типів, хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів, розладів психіки, епілепсії, хвороби Паркінсона, глаукоми, мігрені тощо. В перелік входять і лікарські засоби, призначені для терапії дитячих хвороб.

Статистика ефективності програми

МОЗ повідомив², що з квітня 2019 по грудень 2024 року програмою скористалося 5,2+ млн громадян України. Загалом за цей період часу лікарі виписали понад 80 млн рецептів. А на міжнародному форумі «Реімбурсація 2025: Партнерство для стійкого розвитку» НСЗУ підбила підсумки роботи програми «Доступні ліки» (разом з акцією «Зимова єПідтримка») за перший квартал 2025 року: аптекам виплатили понад 2 млрд грн компенсації за 8 449 578 упаковок ліків. Тобто споживачі зекономили аналогічну суму.

Серед препаратів, найбільш затребуваних пацієнтами, ліки від/для:

• серцево-судинних й цереброваскулярних захворювань, цукрового діабету II типу, хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів — на суму понад 922,4 млн грн;
• діабету І типу (інсулінові препарати) — майже 890 млн грн;
• підтримки осіб після трансплантацій органів — 72,1+ млн грн;
• розладів психіки й поведінки, епілепсії — понад 44,7 млн грн;
• хвороби Паркінсона — близько 33 млн грн;
• нецукрового діабету — майже 16,9 млн грн;
• терапії болю й надання паліативної допомоги — 4,46 млн грн.

Також популярність мали медичні вироби для визначення рівня глюкози в плазмі крові (майже 13, 9 млн грн) та препарати, що входять в перелік ліків згідно постанови кабміну від 03.12.2024 р. № 1380 — за ними було видано компенсацій на суму понад 31,12 млн грн.

Щодо регіонального розподілу, то найбільше закупівель за електронними рецептами здійснювали мешканці Києва, а також Дніпропетровської, Львівської і Харківської областей.

«Доступні ліки» дійсно спрощують пацієнтам доступ до якісних препаратів, ефективність яких доведена клінічними дослідженнями. Натомість держава завдяки програмі краще контролює бюджет та усуває ризик певних корупційних дій.

Але є й негатив

Критика програми здебільшого стосується наступних моментів:

• Перелік доступних лікарських засобів обмежений — наприклад, в програму не включені новітні та комбіновані препарати.
• Інертність розширення переліку препаратів — ліки, що отримали схвалення, можуть рік чи навіть більше не додаватися до основного формуляра.
• Технічні складності — не всі громадяни країни, особливо літні люди, мешканці сіл і прифронтових територій, мають можливість отримати електронний рецепт, а згодом скористатися ним в аптеці.
• Не всі аптеки задіяні у програмі, хоча з липня 2025 року укладання договору з НСЗУ є обов'язковим — на практиці багато закладів не бажають так поступати через відносно низький відсоток максимальної націнки та періодичні затримки виплат з боку держави.
• Не всі аптеки суворо дотримуються протоколу — спочатку пропонувати споживачам з е-рецептами безкоштовні ліки, далі зі знижкою, і лише в останню чергу за повною вартістю.

Безкоштовні препарати під час лікування у стаціонарі

Українці, які потребують госпіталізації, мають право на безкоштовне отримання:

• ліків з Нацпереліку;
• медичних виробів;
• вакцин;
• сироваток.

До обов'язків лікарень входять закупівля відповідних препаратів та продуктів і контроль за наявністю їх в достатньому обсязі. Інформація про доступні в лікарні ліки розміщується на спеціальних стендах, а також на офіційних сайтах відповідних медичних об’єднань та управлінь. 

Вебпортал та мобільні додатки «ЛікиКонтроль», створені однойменною громадською організацією, дозволяють перевірити, чи входить до Національного переліку призначений лікарем препарат. Якщо ні, проте у реєстрі є аналоги з аналогічною діючою речовиною, можна уточнити призначення та попросити змінити лікарський засіб.

Якщо пацієнту не надають безкоштовні ліки, він має право звернутися зі скаргою до головного лікаря медзакладу або Департаменту охорони здоров'я міста чи області. Зразок документа розміщено на сайті та в застосунку «ЛікиКонтроль».

Як в Україні оподатковуються ліки

В Україні стандартна ставка ПДВ становить 20%. Проте певні лікарські засоби й медичні вироби підпадають під категорію товарів, до яких може бути застосована пільгова ставка — 7%. Треба мати офіційні дозволи на виробництво й застосування в країні таких продуктів. Також вони мають бути внесеними до Державного реєстру лікарських засобів/медичної техніки та виробів медичного призначення. Проте за наявності документа, що підтверджує відповідність вимогам технічних регламентів, відсутність у Держреєстрі не стане перешкодою до застосування зниженої ставки ПДВ.

Після погодження з МОЗ 7% ПДВ платять постачальники чи імпортери препаратів, які дозволені для клінічних випробувань. Також варто мати на увазі, що під час дії воєнного стану деякі препарати та вироби медичного призначення, навіть незареєстровані в Україні, можуть поширюватися чи імпортувати без оподаткування. Головна умова — вони мають бути призначені для Сил оборони.

Механізми здійснення державного контролю за цінами на ліки

Держава контролює ціни на лікарські препарати за допомогою різних механізмів залежно від того, які кошти використовувалися для закупівлі продукції — приватні чи бюджетні. Відповідальність за правопорушення залежить від тяжкості скоєного. Аптекам зазвичай виписують штрафи — від 1700 грн до суми, що дорівнює 10% річного обороту. Постачальники ліків в державному секторі не тільки отримують штраф, а й втрачають контракти чи взагалі потрапляють до переліку компаній, яким заборонено брати участь у бюджетних закупівлях.

Контроль при закупівлях бюджетним коштом

В цьому випадку використовуються наступні механізми:

• Звірка з Національним реєстром граничних оптово-відпускних цін. Під час складання реєстру зокрема враховується вартість аналогічних лікарських засобів у Польщі, Чехії, Словаччині, Латвії й Угорщині. Закупівля може відбуватися тільки в межах визначених цін.
• Укладання договорів лише через електронну систему Prozorro. Вся необхідна інформація (ціни, терміни постачання, умови оплати, постачальники тощо) знаходиться у відкритому доступі.
• Планові та позапланові перевірки та аудити.

Продажі в приватному секторі

Тут контроль здійснюється за допомоги:

• Системи електронних рецептів, яка значно полегшує моніторинг обігу препарату, кількості проданих упаковок та продажних цін.
• Компенсаційних механізмів — наприклад, умови програми «Доступні ліки» не дозволяють НСЗУ повернути аптеці більше коштів, ніж передбачено законом.
• Скарг споживачів та громадського контролю. Створено гарячу лінію МОЗ та Держпродспоживслужби, на яку можна звертатися в разі виявлення порушень цінової політики.
• Планових та позапланових перевірок Держлікслужби. Крім відповідності цін такі заходи дозволяють, зокрема, виявити неналежні умови зберігання ліків чи відсутність в аптеки чинної ліцензії.

Як фармкомпанії впливають на ціни

Підприємства фармацевтичної галузі, що виробляють лікарські засоби, прагнуть продавати їх якнайдорожче. У випадку унікальних препаратів, які не мають аналогів, вартість визначається споживацьким попитом з урахуванням виробничих витрат. А ось для просування широко відомих ліків, які випускають багато компаній, застосовуються різноманітні маркетингові стратегії. Відповідні витрати закладаються в вартість препарату. Платити за це доводиться кінцевому споживачеві — відвідувачу аптеки чи державному або комунальному підприємству.

У приватному секторі націнка фармкомпаній зазвичай вища. Втім, деякі аптеки, здебільшого ті, що входять до відомих мереж, повертають клієнтам до 90% отриманого прибутку у вигляді програм лояльності, знижок, акційних пропозицій. Шалена конкуренція на фармацевтичному ринку та боротьба за увагу покупців в теорії мали б збалансувати роздрібні ціни та утримувати їх на прийнятному рівні.

Головна задача фармкомпаній у державних закупівлях — мати стабільний збут препаратів гуртовими партіями. Тому маржа тут значно менша.

Приватний сектор

Зазвичай використовуються класичні маркетингові інструменти:

• Заохочення лікарям та фармацевтам за рекомендацію пацієнтам препарату конкретного виробника. Така практика особливо поширена при реалізації безрецептурних препаратів. Форми винагороди різні — гроші, презенти, оплата відвідування професійних заходів, як-от курси підвищення кваліфікації чи тренінги. Наскільки чесно спеціалісти виконують умови співпраці, зазвичай перевіряється за допомоги таємних покупців.
• Мерчандайзинг. Насправді успішність продажів значною мірою залежить від місця, яке займає препарат на поличках аптеки. Безпрограшним варіантом вважаються прилавки на рівні очей та біля каси. Ще один дієвий спосіб впливу на вибір споживачів — розміщення брендованих стендів та вітрин.
• Рекламні кампанії. В Україні не заборонено рекламувати безрецептурні препарати по телебаченню, в інтернеті, ЗМІ, на спеціалізованих інформаційних порталах. Найбільш дієвою є реклама ліків масового вжитку, як-от від болю в горлі чи суглобах, алергії, для покращення травлення, від діареї тощо. Побачити рекламу ліків можна в Google та Instagram, на YouTube, по телебаченню і на радіо, вуличних білбордах та сітілайтах, на сайтах пошуку та замовлення лікарських засобів на кшталт Tabletki.ua чи Liki.ua.

Державний сектор

На відміну від приватного сектору, де вплив фокусується на кінцевих споживачів, тут все відбувається на інституційному рівні. Фармацевтичні компанії зазвичай:

• Лобіюють свої інтереси перед професійними асоціаціями, робочими групами МОЗ, НСЗУ й іншими профільними державними органами. Представники фармкомпаній та дистриб'юторів презентують лікарські засоби, беруть участь у дослідженнях, круглих столах тощо. Публічне й політичне лобіювання — дієвий спосіб забезпечити потрапляння препарату до Нацпереліку та/чи програми «Доступні ліки». В результаті держава буде зобов'язана його закуповувати, що суттєво збільшить продажі.  
• Впливають на лікарські протоколи. Виробники ініціюють перегляд чи внесення змін в алгоритми терапії пацієнтів, що ухвалюються медичними асоціаціями, експертними групами тощо. Якщо доведено ефективність діючої речовини препарату, його можуть рекомендувати для бюджетних закупівель.
• Безоплатно постачають ліки певний час чи надають їх у вигляді гуманітарної допомоги. Такий механізм надзвичайно ефективний під час дії воєнного стану. Препарати, які добре себе зарекомендують, згодом можуть бути включені до державних програм централізованих закупівель лікарських засобів.

Чим відрізняється оригінальний лікарський засіб від аналога?

Оригінальний лікарський засіб — це препарат з активною речовиною, створений фармацевтичною компанією та протестований в повному циклі доклінічних і клінічних (в три етапи) досліджень. У разі визнання використання таких ліків ефективними виробник отримує патент, термін дії якого складає до 20 років.

Після закінчення дії патенту аналоги препарату можуть виготовляти будь-які інші виробники. Такі копії оригінального лікарського засобу називаються дженериками. В них використовується та сама активна речовина. Проводиться лише одна фаза клінічних досліджень, під час якої визначається біоеквівалентність ліків.

Кінцеві ціни, по яких продаються оригінальний препарат та дженерики, суттєво відрізняються — подекуди на порядок чи навіть більше. Проте на це є свої причини, про що можна дізнатися з наступної таблиці.

Насправді дженерики здатні забезпечувати настільки ж ефективне лікування, як оригінальні препарати, за умови дотримання стандартів виробництва (GMP) та підтвердженої біоеквівалентності. Аналоги можуть мати іншу форму випуску, наприклад, у сиропі замість пігулок тощо.

Прикладом оригіналу та дженерика може слугувати відомий майже всім Парацетамол, який є дженериком першоджерела під назвою Panadol від фармкомпанії GlaxoSmithKline. Діюча речовина та сама — Paracetamolum.

Порівняльний аналіз цін на прикладі «народного» препарату

Після того, як ми розібралися в механізмах ціноутворення, для наочності варто провести цікаве дослідження. У ролі «піддослідного» ми обрали знайомий кожному аспірин (ацетилсаліцилову кислоту). Це популярний в Україні жарознижуючий та знеболюючий засіб. Також його використовують для профілактики утворення тромбів.

Дані ми брали з Національного переліку основних лікарських засобів і реєстру програми «Доступні ліки». Порахувати середню ціну на бюджетних закупівлях складно (забагато чинників, що на неї впливають), тому було обрано три виконані контракти з різними умовами. Джерело інформації щодо цін в аптеках — сайт Tabletki.ua, регіон пошуку — столиця.

Ацетилсаліцилова кислота присутня у реєстрі програми «Доступні ліки» (20 торгових назв) та у Нацпереліку. В останньому доступні наступні форми випуску та дозування.

Були здійснені наступні державні закупівлі:

• Ацетилсаліцилова кислота (ПАТ «Монфарм») в таблетках, №10 по 0,5 г — 10 блістерів по 4,15 грн з ПДВ за одиницю;
• Ацетилсаліцилова кислота в таблетках, №10 по 500 мг — 70 блістерів по 13,87 грн з ПДВ;
• Ацетилсаліцилова кислота в таблетках, №10 по 500 мг — 4000 блістерів по 5,25 грн без ПДВ.

А тепер варто подивитися, як справи з роздрібними продажами. Давайте порівняємо 5 популярних торгових назв монопрепарату (без додаткових компонентів) з аналогічними формами випуску та дозуванням.

Соціальні аспекти високих цін на ліки

Фармацевтичний ринок відноситься до висококонкурентних. Здавалося б, це має спонукати виробників та аптеки виважено підходити до питання ціноутворення. Проте навіть попри контроль держави чимало наших співвітчизників стикаються з серйозними проблемами під час отримання лікарських засобів. Наприклад, результати дослідження Фонду демократичних ініціатив³, яке відбулося у липні 2023 року, мало втішні: 54%+ опитаних українців вважають вартість медичних препаратів головним недоліком системи охорони здоров'я країни. Ба більше — в загальному рейтингу проблема поступилася лише корупції та круговій поруці серед керівництва медичних закладів. Звичайно, останній чинник суттєво впливає на наявність препаратів у поліклініках і лікарнях.

Результати дослідження Gradus Research Company⁴, яке було проведене в березні 2025 року, виявилися ще більш красномовними:

• 79% опитаних змушені економити на інших товарах, аби придбати лікарські засоби;
• 62% вказали, що медикаменти — одна з основних категорій витрат сімейного бюджету;
• 90% відзначили, що підвищення цін на ліки стало для них серйозною проблемою.

Щоб придбати медичні препарати, українці відмовляються купувати одяг (66%), товари для дому (54%) та навіть харчі  — 51%. Особливо важко доводиться людям віком від 60 років — понад ⅗ представників старшого покоління недоїдають, аби придбати в аптеці ліки.

Підіб'ємо підсумки

Медикаменти у 2025 році коштують занадто дорого, принаймні для більшості українців. Звичайно, можна спробувати пояснити такий стан речей незадовільним станом економіки через агресію росії. Проте не варто забувати і про внутрішні проблеми, наприклад:

• корупцію в системі охорони здоров'я та органах правопорядку;
• агресивність маркетингового просування та лобіювання власних інтересів виробниками ліків та великими аптечними мережами;
• недостатнє інформування споживачів про чинні державні програми.

Згідно з результатами проведених досліджень, ці чинники вже негативно вплинули на рівень життя пересічних українців. А у перспективі варто очікувати ще більш серйозних соціальних та медичних наслідків. Для полегшення пошуку лікарських засобів за релевантними цінами слід шукати аналоги препаратів через сайт/застосунок «ЛікиКонтроль» чи сервіси бронювання на кшталт сайтів Tabletki.ua, Liki.ua, Apteki.ua. Також варто слідкувати за актуальними державними програмами та звертатися у відповідні органи контролю в разі недотримання аптеками встановлених обмежень на ціну препаратів та правил торгівлі.

---

1. «Оцінка потреб здоров’я дорослого населення в Україні» (6-й раунд, жовтень 2024 року) – World Health Organization Ukraine
2. Понад 80 млн е-рецептів виписано за програмою «Доступні ліки» – МОЗ
3. Сприйняття загрози корупції громадянами: оцінка влади та вимоги до змін під час війни – Фонд демократичних ініціатив
4. Споживчі тренди. Частина 1: фарма – Gradus Research Company